ТОП НАЙКРАЩИХ ЛГБТК-КРАЇН ДЛЯ ЕМІРАНЦІВ
Якщо ви хочете подорожувати кудись на самоті чи зі своїм партнером або навіть переїхати, вам, напевно, хотілося б знати, де легко знайти повну розважальну програму для ЛГБТК і де вона буде безпечною та дружньою. У цій статті ми представимо наш топ найбільш дружніх ЛГБТК-країн для експатів.
Бельгія
Права ЛГБТ+ у Бельгії є одними з найпрогресивніших у світі; країна посідає друге місце в рейтингу Rainbow Europe Index ILGA за 2019 рік. Одностатеві статеві стосунки були легалізовані з 1795 року, коли країна була територією Франції. Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації була заборонена з 2003 року, коли Бельгія легалізувала одностатевий шлюб. Пари користуються такими ж правами, як і пари різної статі; вони можуть усиновити, а лесбіянки мають доступ до екстракорпорального запліднення. Одностатеві шлюби складають 2.5% усіх весіль у Бельгії.
Іноземці можуть одружитися в Бельгії, якщо один із партнерів проживає там щонайменше три місяці. Громадяни не членів ЄС/ЄЕЗ, яким дозволено перебувати в Бельгії, також можуть спонсорувати своїх партнерів за бельгійською візою для возз’єднання сім’ї.
Права трансгендерів дуже розвинені в Бельгії, де люди можуть змінити свою законну стать без операції. Однак ILGA рекомендує більше працювати з інтерсексуальними людьми; Бельгія ще не заборонила непотрібні медичні втручання, такі як проведення операцій з визначення статевої приналежності немовлят. Законодавство про злочини на ґрунті ненависті щодо транссексуалів та інтерсексуалів ще не прийнято. Третя стать в юридичних документах ще не введена.
Загалом, Бельгія демонструє надзвичайно високий рівень визнання гомосексуалізму. Євробарометр 2015 року показав, що 77% бельгійців вважають, що одностатеві шлюби повинні бути дозволені по всій Європі, тоді як 20% не погодилися.
ЛГБТ-дружня сцена в Бельгії
Бельгія має велику та добре розвинену ЛГБТ+ сцену, яка обслуговує різноманітні орієнтації та переваги. Антверпен (Антверпен) мала гострішу та дальновиднішу спільноту, але Брюссель позбувся свого буржуазного іміджу за останні роки. Брюгге (Брюгге), Гент (Гент), Льєж і Остенде (Остенде) усі мають активне нічне життя геїв. Травень зазвичай є місяцем гордості у всьому Королівстві, а в Брюсселі проходить найбільший парад.
Іспанія
Уявіть собі, як кушаєте каву з чоловіком на терасі в Мадриді? Незважаючи на зростання політичних партій, які виступають проти ЛГБТ, Іспанія є одним із найбільш культурно ліберальних місць для геїв. Одностатеві шлюби в Іспанії легалізовані з 2005 року. Іспанська література, музикаі кіно часто досліджують теми ЛГБТ+. Від Мадрида до Гран-Канарії країна має різноманітну та гостинну сцену для всіх членів квір-спільноти. Одностатеві пари емігрантів, які проживають в Іспанії, мають низку законних прав, коли вони реєструють своє партнерство. До них належать усиновлення, автоматичне визнання батьківства у свідоцтвах про народження, податок на спадщину, права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, визнання з метою імміграції, рівне ставлення з точки зору оподаткування – включаючи податок на спадщину – та захист від домашнього насильства. У 11 році Іспанія зайняла 2019 місце в Європі за рівнем прав одностатевих осіб із повною рівністю близько 60%.
З 2007 року люди в Іспанії можуть змінити свою стать, і ця країна є однією з найбільш прихильників прав трансгендерів у світі. У 2018 році 27-річна ЛГБТ+-активістка Анджела Понс стала першою трансгендерною жінкою, яка взяла участь у конкурсі «Міс Всесвіт», де отримала овації.
ЛГБТ+ події в Іспанії
Для католицької країни Іспанія надзвичайно дружня до ЛГБТ. Згідно з останнім опитуванням Pew Research, майже 90% населення визнають гомосексуалізм. У 2006 році Сіджес відкрив перший у країні пам'ятник ЛГБТ+ на честь розгону поліцією в 1996 році геїв на пляжі вночі.
Нідерланди
Як перша країна, яка узаконила одностатеві шлюби в 2001 році, Нідерланди мають емоційний зв’язок з ЛГБТ+ людьми. Нідерланди декриміналізували гомосексуалізм у 1811 році; перший гей-бар відкрився в Амстердамі в 1927 році; а в 1987 році в Амстердамі було відкрито гомомонумент, меморіал геям і лесбійкам, убитим нацистами. Релігійні урочистості одностатевих шлюбів проводяться з 1960-х років. Цивільний шлюб службовців не можна відмовити одностатевим парам. Однак одностатеві шлюби неможливі на Арубі, Кюрасао та Сінт-Мартені.
Експати можуть спонсорувати своїх партнерів. Вони повинні підтвердити виняткові стосунки, достатній дохід та скласти інтеграційний іспит. Одностатеві пари можуть усиновити або скористатися послугами сурогатного материнства. Дискримінація сексуальної орієнтації при працевлаштуванні та житлі є незаконною. Одностатеві пари користуються рівними податковими правами та правами на спадщину.
Діти можуть змінити свою стать. Транс-дорослі можуть самоідентифікуватися без заяви лікаря. Громадяни Нідерландів можуть подати заявку на отримання гендерно нейтральних паспортів. Активісти стверджують, що потрібно більше робити щодо прав інтерсексу.
74% населення позитивно ставляться до гомосексуалізму та бісексуальності. Згідно з дослідженням Нідерландського інституту соціальних досліджень у 57 році, 2017% позитивно ставляться до трансгендерів і гендерної різноманітності. Незважаючи на те, що Нідерланди дружня до ЛГБТ, Нідерланди гірші, ніж їхні сусіди, щодо злочинів на ґрунті ненависті, а терапія мови та конверсії залишається легальною. У 12 році рівнини посіли 2019-е місце в Європі за правами одностатевих. Одностатеві пари користуються половиною прав, ніж гетеросексуальні пари.
ЛГБТ+ події в Нідерландах
Столиця Нідерландів, яку часто називають гаївкою до Європи, має яскраву ЛГБТ+ культуру та задовольняє будь-які апетити та фетиші. Однак гей-сцена поширюється далеко за межі Амстердама: бари, сауни та кінотеатри в кількох містах Нідерландів, включаючи Роттердам, Гаагу (Гаага), Амерсфорт, Енсхеде та Гронінген. У багатьох містах також проводяться власні акції гордості за участю місцевих політиків. Pride Amsterdam з його парадом на каналі є найбільшим і щороку в серпні приваблює близько 350,000 XNUMX людей. Голландські групи підтримки ЛГБТ+ мають мережу по всій країні; існують також спеціальні організації, які підтримують біженців.
Malta
Валлетта не відразу спадає на думку, коли ви думаєте про гей-столиці світу, але крихітна Мальта очолює європейський індекс веселки чотири роки поспіль. Мальта випереджає 48 інших країн з результатом 90% у рейтингу за політикою, дружньою до ЛГБТ, та сприйняттям способу життя.
Мальта є однією з небагатьох країн, чия конституція забороняє дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, у тому числі на робочому місці. Одностатеві шлюби є законними з 2017 року, і немає вимог щодо мінімального проживання; В результаті Мальта ідеально підходить для весілля. Самотні особи та пари, незалежно від сексуальної орієнтації, користуються правами на усиновлення, а лесбіянки можуть отримати доступ до лікування екстракорпорального запліднення. Гомосексуалісти також відкрито служать в армії. Однак геям заборонено здавати кров.
Права трансгендерів та інтерсексуалів є одними з найсильніших у світі. Люди можуть законно змінити свою стать без операції.
Ставлення суспільства до ЛГБТ+-спільноти радикально змінилося за останнє десятиліття. Євробарометр 2016 року повідомив, що 65% мальтійців виступають за одностатеві шлюби; це був значний стрибок з 18% у 2006 році.
ЛГБТ+ події на Мальті
Незважаючи на наявність уряду, дружнього до ЛГБТ, сцена ЛГБТ+ на Мальті не так добре розвинена, як в інших європейських країнах, з відносно меншою кількістю спеціалізованих барів і кафе. Тим не менш, більшість нічних клубів і пляжів є дружніми до ЛГБТ і вітають спільноту. Парад гордості у Валлетті щороку у вересні є великим туристичним розіграшом, часто з місцевими політиками.
Нова Зеландія
Прогресивна Нова Зеландія, яка часто вважається одним із найкращих місць для експатів, також має чудовий досвід щодо прав ЛГБТ+. Конституція Нової Зеландії є дружньою до ЛГБТ і пропонує кілька захистів на основі сексуальної орієнтації. Одностатеві шлюби є законними з 2013 року. Неодружені пари будь-якої статі можуть спільно усиновлювати дітей. Лесбіянки мають доступ до процедур екстракорпорального запліднення.
Нова Зеландія також визнає шлюбні або фактичні стосунки для пар експатів, будь то гетеросексуальні чи гомосексуальні. Іноземець може спонсорувати свого партнера, але повинен мати принаймні постійне місце проживання. Громадяни Австралії або постійні жителі можуть бути спонсором візи партнера.
Однак у законі неясно про права трансгендерів. Дискримінація за ознакою гендерної ідентичності прямо не заборонена. Люди можуть змінити свою стать у водійських правах або паспорті за наявності законної декларації; однак, щоб зробити те ж саме у свідоцтві про народження, потрібен доказ медичного лікування до переходу. Станом на березень 2019 року законопроект, що дозволяє самоідентифікацію, був відкладений до обговорення з громадськістю.
Історія толерантності Нової Зеландії сягає доколоніальних часів маорі, хоча британська колонізація призвела до прийняття законів проти содомії. Країна декриміналізувала гомосексуалізм між чоловіками в 1986 році; лесбійська діяльність ніколи не була злочином у Новій Зеландії. З тих пір у парламенті з’явилося кілька гордих геїв і трансгендерів. Понад 75% новозеландців визнають гомосексуалізм.
Однак антидискримінаційні закони Нової Зеландії та одностатеві шлюби не поширюються на її сферу.
Нова Зеландія, дружня до ЛГБТ
Нова Зеландія має досить велику сцену, яка поширюється по всій країні. Веллінгтон та Окленд можуть похвалитися найбільшою кількістю гей-барів і клубів, але жителям ЛГБТ+ у Тауранзі, Крайстчерчі, Данідіні та Гамільтоні також гарантовано гарний вечір. Прайд-паради організовуються з початку сімдесятих років, і сьогодні щороку відбувається щонайменше шість різних великих заходів.
Гонконг
Визнання в 2018 році подружніх віз для одностатевих пар Апеляційним судом викликало надію на експатів, які хочуть переїхати до фінансового центру Азії. Сам по собі гомосексуалізм є легальним з 1991 року; однак місцеве законодавство не визнає одностатеві шлюби або цивільні партнерства. Це може змінитися після угоди Верховного суду Гонконгу в січні 2019 року про розгляд двох окремих оскаржень заборони одностатевих шлюбів на території цієї території. У травні 2019 року місцевий пастор також звернувся до Вищого суду, стверджуючи, що заборона заважає свободі віросповідання його конгрегації.
Антидискримінаційні закони також досить слабкі. Хоча ЛГБТ+ не можуть мати юридичні перешкоди у доступі до державних послуг, учасники кампанії кажуть, що дискримінація є широко поширеною. Одностатеві пари не можуть подавати документи на державне житло або користуватися пенсійними виплатами свого партнера. Тим не менш, одностатеві пари, які спільно проживають, користуються певним захистом відповідно до місцевих законів про домашнє насильство.
Згідно з постановою від лютого 2019 року, трансгендерні люди не можуть змінювати юридичні документи, щоб відображати їхню особистість, без операції з підтвердження статі.
Соціальне визнання зросло, оскільки останніми роками ця територія стала більш дружньою до ЛГБТ. У 2013 році в опитуванні Університету Гонконгу 33.3% респондентів підтримали одностатеві шлюби, а 43% — проти. Наступного року те саме опитування дало подібні результати, хоча 74% респондентів погодилися з тим, що одностатеві пари повинні мати такі самі або деякі права, якими користуються гетеросексуальні пари. До 2017 року опитування показало, що 50.4% респондентів підтримують одностатеві шлюби.
ЛГБТ+ сцена в Гонконзі
У Гонконгу, який перебуває в експатії, є впевнена й процвітаюча субкультура ЛГБТ+. У місті щорічно проходить парад гордості. Існує також широкий вибір барів, клубів і гей-саун; можливо, це пов'язано з соціальним тиском, який змушений відповідати традиційним гетеронормативним моделям. Місцеві фільми та телепродукції регулярно досліджують квір-теми; кілька розважальні останніми роками, як правило, дуже позитивно сприймаються. Гонконгський прайд проводиться щороку в листопаді і збирає близько 10,000 XNUMX людей.
Argentina
Орієнтир прав ЛГБТ+ у Латинській Америці, квір-історія Аргентини сягає корінного народу мапуче та гуарані. Ці групи не тільки визнавали третю стать, але й ставилися до чоловіків, жінок, трансгендерів та інтерсексуальних людей як до рівних. Як країна, дружня до ЛГБТ, Аргентина має процвітаючу ЛГБТ+ сцену з моменту її повернення до демократії в 1983 році. У 2010 році вона стала першою країною в Латинській Америці і десятою в світі, яка легалізувала одностатеві шлюби, що стало важливою подією для католиків. країна в будь-якому місці. Закон дозволяє одностатевим парам усиновлювати, а лесбійські пари мають рівний доступ до лікування екстракорпорального запліднення. У в’язницях дозволено подружні побачення для в’язнів-геїв. Одностатеві експати та туристи також можуть одружитися в Аргентині; проте ці шлюби не визнаються, якщо такі союзи залишаються незаконними.
Права трансгендерів в Аргентині є одними з найрозвиненіших у світі. Завдяки Закону про гендерну ідентичність 2012 року люди можуть змінити свою стать без медичних втручань.
Загалом, громадськість надзвичайно підтримує ЛГБТ+-спільноту. У Аргентині було найпозитивніше з усіх латиноамериканських країн у дослідженні Pew Research Center 2013 Global Attitudes Survey: 74% опитаних сказали, що гомосексуалізм слід прийняти.
Аргентина, дружня до ЛГБТ
Буенос-Айрес - столиця Аргентини для геїв. З початку 2000-х років це місце для ЛГБТ+, а його фестиваль Queer Tango є одним з основних. У таких районах, як Палермо-В’єхо та Сан-Тельмо, є кілька закладів для геїв. Однак сцена поширюється на Росаріо, Кордову, Мар-дель-Плата та Мендосу в центрі аргентинської винної країни.
Канада
Своєю ліберальною політикою та відносно привітним ставленням до імміграції Канада вже давно приваблює ЛГБТ+ осіб із-за кордону. Бонусом є висока якість життя та медичне обслуговування.
З 1982 року Канадська хартія прав і свобод гарантує основні права людини ЛГБТ+-спільноті. Одностатеві шлюби є законними з 2005 року (хоча перші в світі одностатеві шлюби місце в Торонто в 2001 р.). Одностатеві пари можуть усиновлювати дітей і мати доступ до альтруїстичного сурогатного материнства. Вони також отримають однакові соціальні та податкові пільги, зокрема ті, що стосуються пенсій, забезпечення старості та захисту від банкрутства.
Транс-люди можуть змінити свої імена та законну стать без операції; ті, хто вирішив зробити операцію, можуть скористатися державним покриттям охорони здоров'я. З 2017 року люди з небінарною гендерною ідентичністю можуть відзначати це в своїх паспортах.
Громадянське ставлення до ЛГБТ+ є прогресивним: опитування Pew 2013 року зазначає, що 80% канадців визнають гомосексуалізм. Наступні опитування показують, що більшість канадців погоджуються з тим, що одностатеві пари повинні мати рівні батьківські права. У квітні 2019 року Канада випустила ювілейну монету в один долар, щоб відзначити 50 років часткової декриміналізації гомосексуалізму.
ЛГБТ+ сцена в Канаді
Як і в інших місцях, життя ЛГБТ+, як правило, зосереджується у великих містах, зокрема в Торонто, Ванкувері (часто входить до числа найкращих міст світу для експатів) і Монреалі. Едмонтон і Вінніпег також можуть похвалитися ЛГБТ+ сценами. Щоліта по всій країні відбуваються паради гордості за участю регіональних та національних політиків; Прем'єр-міністр Джастін Трюдо став першим главою уряду країни, який взяв участь у Pride Toronto у 2016 році.
залишити коментар